Диво шлях життєвий лине в небуття.
Відчуваю Землю, вірю в каяття.
Вічності хвилини подарує Час,
Тільки він єдиний і зрівняє нас.
***
Чарує мить мене тендітністю своєю
І неповторністю, що плине в небуття.
Лікує час мене прихильністю тією,
Якій уже не буде вороття.
Тримає дух мене, об’єднаний з душею,
Разом завжди ведуть до каяття.
Думки творять мене, та іскрою своєю
І силою вертають до життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698741
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2016
автор: Натали Вадис