Трудяги дня до ранку гуркіт вщух
І тіні мовчки тішаться імлою,
Вдягнувши жовте, місячний пастух
Веде гурти зірок до водопою.
Мороз цілує ковзанки калюж,
Розтануть потім – він змайструє нові,
І тихо ходить хмарка гонорова
Над вибухом волосся диких груш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698617
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2016
автор: rutzt