Стерлись ознаки
Минулих сторіч,
Снів різнобарвних
Зманила спокуса,
І неквапливо
Причовгала ніч
В робі, чорнішій
За фрак сажотруса.
Стала та кишкнула
Ніч на котів,
От нетерплячі
В коханні істоти!
Їй не потрібно
Ні свідків, ні слів,
Їй ще до ранку
Робити роботу.
Їй ще до ранку
Палити вогні,
Чистити зорі,
Шуміти у листі,
Бо обіцяли їй
Прийдешні дні
Спогадів світлих
Віддати намисто.
І по траві,
І в пилюці узбіч
Ходить, чаклує,
Дарує натхнення,
Добра, мовчазна
Та жадана ніч,
Стежка з минулого
У сьогодення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698414
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2016
автор: rutzt