Відмолюй учорашні падолисти,
вколисуй невідплакану сльозу.
Ще буде щось веселе і барвисте,
хай доля тільки збудиться зі сну.
Хай тільки день розхмариться нарешті,
відсуне тужні думи із чола.
І знов узуєш кольорові мешти,
і побіжиш на зустріч до тепла.
А як музи́ка вшкварить голосної,
до танцю, наче юнка, полетиш
і не згадаєш гостру втому хвої,
чи як болів розпукою спориш.
І долі впаде спуджена тривога,
і зникне настороженість ікон,
запросить у твою оселю Бога
ще доля, тільки хай поборе сон.
27.10.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697733
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2016
автор: Леся Геник