В'ється між гір вузька-вузька стежина.
На ній зустрілася мені дівчина.
Сама струнка... А очі, мов озерця.
Скажу я вам, мені вона до серця!
Куди біжиш? Куди біжиш, стежино?
Куди спішиш? Куди спішиш, дівчино?
Сама струнка... А очі, мов озерце.
Бентежиш ти, дівчино, моє серце!
Там, де потік, дівчина зупинилась.
І пильно так на мене подивилась.
Мов той потік, високих гір джерельце,
Можливо я збентежив її серце!
Куди біжиш? Куди біжиш, стежино?
Куди спішиш? Куди спішиш, дівчино?
Мов той потік, високих гір джерельце,
Можливо я збентежив твоє серце?
В'ється між гір вузька-вузька стежина.
На ній зустрілася мені дівчина.
Сама струнка... А очі, мов озерця.
Скажу я вам, мені вона до серця!
Куди біжиш? Куди біжиш, стежино?
Куди спішиш? Куди спішиш, дівчино?
Сама струнка... А очі, мов озерце.
Бентежиш ти, дівчино, моє серце!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2016
автор: Надія Башинська