В темні ночі байдужості

В  темні  ночі  байдужості

Погасло  сонце,
погас  між  нами  день,
а  в  кожне  серце
зірки  приносять  тінь.

Розтало  почуття
що  поєднало  нас,
лишивши  забуття
самотністю  весь  час.

Лишились  мрії,
лишились,ніби  сни,
що  вітром  звіють
життя  де  я  і  ти.

Мов  зустріч  перша
була  в  останню  ніч,
мов  наші  душі
вели  прощальним  клич.

В  темні  ночі  байдужості
живу  на  самоті,
та  у  повній  відчуженості
ніжу  в  почутті:
очі  сповнені  радості,
а  слово  -  доброти,
голос  сповнений  щирістю
і  руки  -  теплоти.

За  стіною  похмурості
осяю  власний  світ,
прикрашаючи  мудрістю
думки  з  весняних  квіт:
чарівною  красою
і  приємним  відчуттям,
які  знаю  з  тобою,
мавши  близкість  з  майбуттям.

Віктор  Цвіт  23.10.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2016
автор: Віктор Цвіт