Навіщо думати про те, чого немає?
Навіщо мріяти про те, чого не буде?
А те що є, чи то горить, чи догорає,
А те що є, чи то полуда, чи облуда.
Чи так хотілося того, чого немає?
Чи так здавалося. Однак те не збулося.
Чомусь та осінь все стискає і тримає,
Така холодна, а тепер і безголоса.
А все ж немає. Десь було, тепер минає.
А осінь стогне, як колись. Вона ще поруч.
І те, що далі осінь знає, добре знає.
Немає крил і не піднятися угору.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696233
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Траяна