Мені не треба твоїх слів,
усе в очах я прочитала...
Війна відбилася. І гнів
на смерть, що друзів забирала.
Не можуть розказать слова,
як жили рвались від натуги.
І нерви вже, як тятива
готові тріснуть від напруги.
Нехай замовкнуть всі слова,
коли говорять твої очі.
В них відбивається душа
загиблих за степи праотчі.
Мовчи і не шукай слова -
в очах твоїх біда незрима
і вмита кровію земля,
і хрест у полі побратима.
Ну що б здавалося слова,
коли в очах відкрита рана.
В очах відбилася війна
... віддай мені свій біль, коханий...
Оксана Максимишин-Корабель
21 жовтня 2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695877
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 21.10.2016
автор: ОксМаксКорабель