У енергіях світлих
Осіннього тихого шуму,
В заметілях зимових,
У співанках прийдешніх весен,
Я умію мовчати словами,
Яких ще ніхто не придумав,
Океани долаючи людства
Сумні, без вітрила і весел.
Перманентно воюючи
З миром, минулим, добою,
І ковтаючи вміст
Чорних поглядів з гірким полином,
Я умію мовчати,
І ти не повіриш – тобою,
Та на теє мовчання
Я витратив тільки хвилину.
І у сонячний день,
І коли голубий дощ періщить,
Коли сни розмовляють
Своєю нечутною мовою,
Я умію мовчати. Але я говорю.
Навіщо?
Чи ти знаєш? Я – ні,
І на відповідь
Не розраховую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694023
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2016
автор: rutzt