Квіти бузини
Ніжним подихом весняних квіт,
оживе в мені щасливий світ,
не опавши з листям восени,
теплотою ягід бузини.
Вмиє сонце променем весни,
наші сльози осені рясні,
вітром повертаючи любов,
часом, що до літечка прийшов.
Знов цвістиме наша бузина,
як сердець коханих цілина,
що живуть в годиноньки нічні,
як любовні милі два вогні.
Знов панує квітів аромат
музикою весняних сонат,
як любові щира глибина,
зачарує стигла бузина.
Милим образом приходиш ти
наяву всі полонити сни,
хоч позаду літо і весна,
хоч звучить симфонія сумна.
Мрії всі накриє листопад,
і благенький перший снігопад,
зникне все з морозами зими,
лиш не наші почуття весни.
Знов цвістиме наша бузина,
хоч життя під снігом засина,
але в тиші тих зимових днів,
квітами до тебе ніжу спів.
Заметіль в житті розлучить нас,
ожививши самотою час,
а надія світлом дивини,
розпускає квіти бузини.
Віктор Цвіт 09.10.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2016
автор: Віктор Цвіт