Мій вік – моя душа
З мого дитинства тихі дзвони
Ловлю відтінками душі.
Те світло з Божої ікони
Не змиють осені дощі.
Запал юначий відчуваю,
Хоча роки уже не ті.
До сивини усе звикаю,
Коли пишу на самоті.
Посеред юних і я юний,
Посеред сивих сивий я.
Беру від неба білі струни
І мудрість з прожитого дня.
А душу гріють дзвони далі,
Як ті молитви чи псалми.
Я не звертаю на печалі
Й на тиск бездушної пітьми.
Який мій вік я й сам не знаю,
Святкують всі з календаря.
Вітання і дари приймаю,
А справжній вік – моя душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693612
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2016
автор: Східний