Вже вечір в вікна загляда.
Все проситься до хати.
Потягуюсь.Солодко спав.
Не можна довго спати.
Бо як пропущу я вечерю
голодний аж до ранку.
Лінуюся ловить мишей.
Чекать буду світанку.
На дворі прохолодно так.
Осінні дні короткі.
Уже не чути спів пташок.
Сумні у вітра нотки.
Сади прозорі вже стоять.
Все листя облетіло.
Румяні яблука лежать
червоні.Справжнє диво.
Метелик у шпаринці спить.
Ще вчора грався з ним.
І пригощав його обідом.
Та він не захотів.
Тепло розходиться по хаті.
Дрімаю.Треба спать.
Опале листя будем завтра
з хазяйкою змітать.
Та треба бути обережним,
бо в мене шубка золота.
І можуть з жовтим-жовтим листям
замести і мене-кота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693222
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2016
автор: zhmerinchanka