Янголи
Нам осяє день життя
сонцем світлих почуттів,
нам дарує забуття
щастя-птах, що прилетів.
Ми забудемо про сум,
радість маючи в душі,
бо сьогодні біль і шум
росять теплії дощі.
Що спускаються з небес,
вмиті поглядом кохання,
давши крила для чудес,
ніби віру без вагання,
щоб літати і кохати,
ставши янголами днів,
щоб ніколи не стихати,
разом лити щастя спів.
Не чекаємо весну,
цвітом квітки польової,
а плекаємо ясну
силу думки чарівної.
Як зустрінемося ми,
осінь знову буде літом,
ожививши милі сни
нашим тим кохання світом.
Як спустилися з небес,
вмиті поглядом кохання,
прилетівши до чудес,
що серцям несуть світання,
після ночі сірих днів,
де себе самих лиш знали,
нині між серцями спів,
бо ми янголами стали.
Віктор Цвіт 07.10.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2016
автор: Віктор Цвіт