Осінній романс
Додолу снігом золотим
за вітром листя опадає,
на срібло ніжних павутин
одне за одним налипає.
Сховає килим на землі
кохання бабиного літа,
яке тонувши у імлі
ще дарувало теплі квіти.
Думками, мріями,
які плекає серце,
всіма надіями,
якими сяє сонце,
кохання прилетить
пташиною до нас,
бо осінь золотить
провести разом час.
Заплаче небо восени
за літом зливами тривало,
земля про нього бачить сни,
то листя снами і опало.
Червоним пломенем заграв,
палають кетяги калини,
немов хто подумки ввібрав,
кохання хлопця і дівчини.
Думками, мріями,
які плекає серце,
всіма надіями,
якими сяє сонце,
єднає щастя нас,
журби ж немає зовсім,
коли кохання час,
чарує в барвах осінь.
Віктор Цвіт 05.10.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2016
автор: Віктор Цвіт