Ти йди.
Але вертайсь назад.
Ти забувай.
Та не забудь ніколи.
Заквітне незабаром зелен-сад,
Тендітна ластівка змахне в простори.
Ти йди.
Але вертайсь назад.
Закресли все.
І напиши спочатку.
Стелитиметься ніжний зорепад
В долоні трав.Візьми його на згадку.
Ти йди.
Але вертайсь назад.
Ти розлюби,
Коли достатньо сили.
І все ж звільнись від блудних ґрат.
Прийди в весну.А я загою крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2016
автор: Вікторія Коваленко