Ніч дивилась у вікна
Злякано,
Там проснулися діти
Й плакали,
І матуся в сльозах,
Молилася,
Щоб військова гроза
Спинилася.
І тряслася земля,
Й гойдалася,
І на диво ще
Сподівалася.
І жахалося небо
Зоряне:
Душі ж бо в людей
Переорані
Чи Росією, чи
Магнатами,
То чому ж вони
Не за гратами?
Може, Правда іще
Не проснулася,
А чи перед Кремлем
Знов прогнулася?
22.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692583
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.10.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)