УКРАЇНО МОЯ

                                         Україно  моя,                                    Й  твою  землю  ясну,
                                         я  тобою  живу,                                і  небес  синяву,
                                         бо  я  -  донька  твоя                    літо,  осінь,  весну,  
                                         і  тебе  я  люблю!                            й  заметіль  зимову.
                                                                                     В  тобі  доля  моя,
                                                                                     я  любов"ю  живу,
                                                                                     я  жаринка    твоя,
                                                                                     і  тепло  бережу.
                                         Сонце  світить  мені                      У  степах  й  за  вікном
                                         і  його  я  люблю,                                пахнуть  дні  полином,
                                         у  долоні  свої                                        вечори  -  молоком,
                                         я  проміння  ловлю.                        ранки  -  хлібом  й  теплом.
                                                                                   Україно  моя,
                                                                                   у  ранковій  росі,
                                                                                   я  краплинка  твоя,
                                                                                   у  осінній  красі.
                                         Гарна  мова  твоя                              Твої  люди  святі,
                                         всіх  людей  підкоря,                    працьовиті  усі,
                                         кожна  пісня  ясна                            і  їх  мрії  прості,
                                         всі  серця  звеселя.                          щоб  був  мир  на  землі!
                                                                                   Україно  моя,
                                                                                   мені  дуже  болить,
                                                                                   непотрібна  війна,
                                                                                   заважає  нам  жить.
                                         Що  у  владі  у  нас                                Бідність  в  селах  й  містах
                                         олігархи  й  пани,                                вже  панує  давно,
                                         і  щодня,  й  повсякчас                    поселився  в  нас  страх,
                                         багатіють  вони.                                    що  зникає  село.
                                                                                   Твої:  сум  і  жалі,
                                                                                   і  всі  болі  твої,
                                                                                   я  беру  до  душі,
                                                                                   бо  вони  і  мої...
                                       Жду  тепла  і  весни,                            У  тривозі  й  журі
                                       щоб  зігрілась  земля,                        я  живу,  як  усі,
                                       і  не  хочу  війни,                                      у  хатині  -  норі
                                       ти  ж,  як  мати  моя.                              гасю  болі  свої.
                                                                                     Україно  моя,
                                                                                     моя  доля  проста.
                                                                                     Я  зернинка  твоя,
                                                                                     що  в  тобі  пророста.
                                       Україно  моя,                                                Хочу  я,  щоб  весни,
                                       твої  доньки  й  сини,                            всі  діждались  й  тепла,
                                       захищають  тебе                                      щоб  земля  без  війни:
                                       і  мене  від  війни!                                      і  родила,  й  цвіла!
                                                                                     І  щоб  люди  усі,
                                                                                     всі  по-людськи  жили,
                                                                                     і  щоб  діти  твої  
                                                                                     у  достатку  росли!..
                                                                               
                                         І  щоб  війни  усі                                        Україно  моя,
                                         Назавжди  відійшли,                          крила  знов  розгорни,
                                         і  щоб  люди  земні                                  і  на  радість  усім
                                         всі  щасливо  жили!..                          розквітай  і  живи!..              
                                       
                                         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692405
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.10.2016
автор: геометрія