Україно моя, Й твою землю ясну,
я тобою живу, і небес синяву,
бо я - донька твоя літо, осінь, весну,
і тебе я люблю! й заметіль зимову.
В тобі доля моя,
я любов"ю живу,
я жаринка твоя,
і тепло бережу.
Сонце світить мені У степах й за вікном
і його я люблю, пахнуть дні полином,
у долоні свої вечори - молоком,
я проміння ловлю. ранки - хлібом й теплом.
Україно моя,
у ранковій росі,
я краплинка твоя,
у осінній красі.
Гарна мова твоя Твої люди святі,
всіх людей підкоря, працьовиті усі,
кожна пісня ясна і їх мрії прості,
всі серця звеселя. щоб був мир на землі!
Україно моя,
мені дуже болить,
непотрібна війна,
заважає нам жить.
Що у владі у нас Бідність в селах й містах
олігархи й пани, вже панує давно,
і щодня, й повсякчас поселився в нас страх,
багатіють вони. що зникає село.
Твої: сум і жалі,
і всі болі твої,
я беру до душі,
бо вони і мої...
Жду тепла і весни, У тривозі й журі
щоб зігрілась земля, я живу, як усі,
і не хочу війни, у хатині - норі
ти ж, як мати моя. гасю болі свої.
Україно моя,
моя доля проста.
Я зернинка твоя,
що в тобі пророста.
Україно моя, Хочу я, щоб весни,
твої доньки й сини, всі діждались й тепла,
захищають тебе щоб земля без війни:
і мене від війни! і родила, й цвіла!
І щоб люди усі,
всі по-людськи жили,
і щоб діти твої
у достатку росли!..
І щоб війни усі Україно моя,
Назавжди відійшли, крила знов розгорни,
і щоб люди земні і на радість усім
всі щасливо жили!.. розквітай і живи!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692405
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.10.2016
автор: геометрія