Думка зранку як завжди прийшла, по плечу вершини, п»єдестали, як же хочеться душевного тепла, щоб таким як є мене сприймали! Впились думи зморшками в чоло, скроні засвітились сивиною, випромінюють закохані тепло, відчуваючи душевною струною! Змінив настрій прохолодний вітерець, вийшов на мажорну амплітуду, йде тепло від люблячих сердець, своїх рідних зігрівати буду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692370
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.10.2016
автор: Олег Князь