Нагодував байдужістю сміливо,
І розгойдав минуле у сльозах.
Всміхнувся гордо і зрадливо
Та розчинився попелом у снах.
Ти думав, впаду на коліна,
Проситиму ще дати шанс?
Натомість - випрямила спину,
З душею стався дисонанс.
І вже без сліз - лиш порожнеча,
Бо виплакала своє - я сповна.
Для боягуза порятунок - втеча,
До мене ж прийде ще весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2016
автор: Олена Шабанова