Ранок починається ароматом кави.
Кава то любов?
Кава – мрія. В її темному духмяному пару вимальовується майбутнє. Таке, яке хочеться. Таке, що поведе у новий день із впевненістю і сміливістю.
Хіба може бути невдалим день, що почався з кави?
Так здається крізь її чорні глибини проходять усі тривоги і нічні жахіття. Їм не місце у новому дні. Вони втонули. На дні кавової філіжанки.
На тому дні залишився тягар, який тримав у полоні.
Та не кожен тягар може змити звичайна кава.
Навіть особлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2016
автор: Траяна