За днями дні летять, минають,
Пройшов той час, коли і ми цвіли.
І арій нам роки вже не співають,
Лиш в згадках те, що ми пережили.
Усе було: і радощі, й печалі,
Перепліталось лихо і добро,
На краще ми надіялись і йшли далі,
І намагалися добитися свого.
Ми не корилися примхам долі,
І не ламалися від горя і біди,
І не ловили вітру в полі,
А вірний шлях в житті усе ж знайшли.
І розуму від успіхів ми не втрачали,
Завжди лише вперед ішли.
Богатирями, звісно, ми не стали,
Та все ж щасливими були.
У холодку ніколи не лежали,
На це в нас часу не було,
Натхненно і завзято працювали,
І так життя по світу нас несло.
Роки нас, звісно, трохи підім"яли,
Здоров"я теж нас підвело,
Багато ми пісень переспівали,
І пам"ятаємо усе, що було.
Меди і вина щастя нам не розливали,
Різні долали ми стежки,
Сміялися і плакали бувало,
І діток колихали залюбки.
Отак і дні, й роки наші минали,
Вже очі й скроні вкрила сивина,
І розум затягається туманом,
Поважний вік - не дивина.
Та хочу я усім сказати,
Що доля нас ніколи не злама,
І склавши руки ми не будемо мовчати,
Допоки в нас життя вирує і буя.
А наш КП нам додає наснаги,
І негаразди всі перенести,
Ми почуваємося знов щасливі,
А дружбу ми умієм берегти.
Отож усім я від душі бажаю:
Наснаги, сили і тепла,
Здоров"я й радості безкраю,
Достатку, злагоди й добра!..
Хай буде радість в кожнім домі,
Оберіга нехай усіх нас Бог,
І нехай завжди буде з нами:
Віра, Надія і Любов!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691842
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 01.10.2016
автор: геометрія