Не сумуй моя рідна, не журись.

Ти  десь  сумуєш,  плачеш  моя  люба,
А  я  тебе  благаю  не  журись.
Від  перших  днів  знайомства  і  до  шлюбу
Твоєю  я  любов’ю  весь  зігрівсь.

Твоє  кохання  ніжне  і  пекуче
Крижане  серце  розтопило  вмить.
Дівоча  врода,  мова  лагідна,  співуча,
Мене  для  тебе  надихала  жить.

Ти  вірила  всі  ці  роки,  чекала,
Ти  вірною  дружиною  була.
Синочка,  як  надію    колихала
І  полум’ям  любові  обняла.

До  долу,  моя  рідна,  на  колінах
Схилюсь  і  ніжно  тебе  обійму.
Хочу  померти  теж  в  твоїх  обіймах.
Я  повернусь  кохана,  не  сумуй.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2016
автор: CONSTANTINOPOLIS