Знову дощить

Знову  дощить  -  ридає  Україна
В  жалобі  бідолашна  -  плаче
Довкола  біль  й  химерою  руїна
Ворог  зухвало  на  кістках  скаче

Знову  дощить  -  ридає  чорне  небо
Сльозами  захлинається  земля
Ще  стільки  пережити  треба
А  потім  починати  все  з  нуля

Знову  дощить  -  кривавими  ріками
Війна  згустками  болю  бавиться
Гримить  біда  безсонними  ночами
Жадібно  смерть  життями  давиться

Знову  дощить  -  ридає  бідне  серце
Чорна  хустина  закриває  очі
Все  виїдає  ніби  гострим  перцем
Вмивають  мрії  сльози  дівочі

Знову  дощить  -  в  сльозах  солдат
Обіймами  тримає  бездихане  тіло
В  тяжкім  бою  загинув  його  брат
Ллє  дощ  безжально  -  душа  згоріла...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691609
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.09.2016
автор: Олена Шабанова