Восени в природі Буває і безхмарно,
по різному буває: і тихо теж буває,
то сонячна погода, наповнена метафор,
то дощик накрапає. краса її буяє.
Чудова нині осінь,
ще й мудра, величава.
Ранкова її просинь,
це для душі забава.
І дні її чудові, А вечори смагляві,
умиті свіжим ранком. турботами зігріті,
Дівчата чорнобриві, Всі люди величаві,
не треба і сніданків. як і осінні квіти.
А ночі кришталеві,
із пензлями пророчі,
малюють багрянцеві
листки, як диво - очі.
Земля вже засинає, Лише вітри зітхають,
пологами зігріта, втрачають свої сили,
вона весну чекає а потім повертають
і сонячного літа. і розправляють крила.
Уже скоро й морози
покриють земні шати,
і теплі їм прогнози
не будуть заважати.
Та прийде час й природа Та люди працьовиті
затихне у мовчанні. не будуть сумувати,
Зима змінить погоду, всі осінню умиті,
а може й сподівання. так схожою на свята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690561
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 24.09.2016
автор: геометрія