Потяг вечірньої зорі
Придбаємо в касі два квитки
на потяг вечірньої зорі,
який понесе через зірки
швидкою кометою вгорі.
Трояндами сповнений вагон
красою на диво надихне,
покинути радісно перон,
що сумом прощання сколихне.
Втішає старенький патефон,
музичними перлами душі,
тріскоче якими в мегафон,
даруючи ніжності дощі.
Від музики і троянд живих
кохання між нами заблищить,
осяявши спалахом нових
думок, що навіють щастя мить.
Від кожного дотику тепла
від кожного погляду і слів,
дорога до щастя потекла,
чарівними образами снів.
Полинемо сонячним вогнем,
шукати планету для життя,
що буде втішати кожним днем,
де буде для всього забуття.
Де будемо ми на цілий світ,
радіти, кохати і цвісти,
лишати усюди власний слід
і сонцем душі добро нести.
Віктор Цвіт 21.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2016
автор: Віктор Цвіт