Мандрівниця
Коли любов являє сон,
я поведу її в свій дім,
але ласкавий щастя тон,
лунає в серці, ніби грім.
Бо хтось приходить, щоб піти,
як сонце сходить, щоб зайти
і знову сяйвом від зірок
роблю до щастя крок.
В життя приходиш, ніби день,
що має світло і тепло,
сховавши в серці власну тінь,
яка, мов камінь, вразить скло.
Бо ти прийшла і знов підеш,
своє знайшовши утечеш,
шукати сонячну любов,
коли вже дощ пішов.
Тебе знайду, мов спокій свій,
але щоразу інша ти,
тому відкрию мрію мрій,
щоб не змогла вже далі йти.
Якщо прийшла, то вже не йди,
повір вже інше не знайти,
у світі кращим ніж моє,
кохання, що твоє.
Віктор Цвіт 23.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2016
автор: Віктор Цвіт