1
Три віки неволі, три віки недолі,
Три віки терпів ти непомірні болі.
За колючі дроти, та за частоколи,
Тебе заганяли москалі – монголи.
У часи недобрі били тебе люто,
Що би твою мову було по забуто.
Вибивали з тебе волю і свободу,
Щоб забув дорогу ти до свого роду.
Думав лютий ворог, що тобі не жити,
Що вже рідну землю ти забув любити.
Було тобі гірко, і боліли рани,
А в стороні рідній плакали тумани.
Не забуть довіку - нагадає спомин,
Як боліло серце в грудях від утоми.
Все що було доти, все що було після,
За колючим дротом не стихала пісня.
Три віки неволі, три віки недолі,
Три віки терпів ти непомірні болі.
Рідний мій народе, чим в неволі жити,
Краще вже за волю голову зложити.
2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689980
Рубрика: Историческая лирика
дата надходження 21.09.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський