А може навпаки не людина залежить від життя, а життя - від людини?
Хтось розплавлює скарб свій золотий; а хтось надіючись, ліпить із глини.
Може зовсім не щастя омріяне - фініш, а пройдений шлях це мета?
Хтось, маючи ноги, бурчить, не танцює, а хтось радо на одній шкутильга.
Досить повчати, так знаючи мало; і грішним на троні Феміди сидіти;
Без любові вам жити тяжко, а знали б як люблячи разом не жити...
Хтось плаче, бо в них відняли хвилини. Усміхається інший в останні години.
... життя залежить таки від людини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2016
автор: Оксана Бугрим