Посміхайся
Якщо потурбує раптова біда,
грозою лякаючи всі почуття,
від неї для тебе творю забуття,
бо дуже хвилююсь, коли ти бліда.
Лукавістю люди ще вразять не раз,
наругою втіливши мрії свої,
то радістю думи осяю твої,
неначе для щастя панує весь час.
Завжди посміхайся, сонце моє,
нічого не бійся, радій і цвіти,
лиш тишу душевну і спокій знайди
життям, яке мріє про світло твоє.
На кожному кроці омана живе,
тенета блискучі сплітаючи склом,
то буду до правди єдиним вікном
що буде між нами, як щастя нове.
Живи лиш для себе і вір у дива,
їх всюди чимало, лише подивись,
для мене, кохана, прошу, посміхнись,
радіючи всьому ти дійсно жива.
Завжди посміхайся, щастя моє,
як зимно тобі, то мене обійми,
осяю собою тебе від пітьми,
прийнявши єдиним кохання твоє.
Віктор Цвіт 11.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2016
автор: Віктор Цвіт