Ми сплетемо розірвані долі самі
І нехай небеса громом ревуть.
Не відпустимо з рук нитки тонкі
Якщо навіть до крові натруть.
Зав"яжемо міцно, навіки, до болю.
Задихаючись, будем любити до сліз
Дороги роз"єднують наші з тобою.
А ми душі сплетемо і разом у вись...
І коли не у цьому житті нам судилось
Разом будемо потім, по заході сонця
Ми сплетемо любов, щоби здійснилась
Коли голуби два прилетять до віконця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2016
автор: Оксана Бугрим