Він казав, що все марно. Казав, що все одно нічого не вийде. Що вороги все одно скрізь.
Вона не чула. Не хотіла слухати. Кожної ночі дивилася на місяць і плакала. З розпачу і безнадії.
Доки не втекла. Туди де не чути слів, від яких так хочеться сховатися. Втекла туди, де тільки мить, де немає сумнівів, а тільки дії. Туди де можна забути про те, як квилить серце. Де не видно того, чого бачити так не хочеш.
Втекла на війну. Щоб не повернутися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2016
автор: Траяна