* * *

                                                               Читаю  Твої  листи.Вчитуюсь  у  кожне  слово.Ти  ждеш
                                                                   моїх  та  марно...Їх  не  буде.Я  не  написала.
                                                                                                                                                     Зі  щоденника.
Твої  листи
                             розвіяв  грудень-вітер,
А  може,я
                           їх  кинула  до  ніг.
Мені  у  згадку
                                     наше  перше  літо
І  та  дорога
                               із  усих  доріг.
В  чеканні
                           душу  відморозила.
Ну  що  душа...
                                 Мені  її  не  жаль.
Не  жди  листів
                                       у  ностальгію  осені.
Чекай  тоді,
                               коли  Волосожар.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2016
автор: Вікторія Коваленко