Один учень в 6-ім класі
став фантазувати:
"Треба завтра на контрольну,
калькулятор взяти.
Я тоді оті задачі
розв"яжу всі залюбки,
і забуду всі невдачі!"-
Отакі були думки.
То ж спокійно вклався спати,
до задач вже не сідав.
Рано - вранці калькулятор
до портфеля він поклав.
На уроці він спокійно
на вчителя поглядав,-
і тихенько, й непомітно
калькулятора дістав.
На сусіда ще поглянув,
той щось креслив і писав.
Він теж впевнено і сміло
вже на кнопки натискав.
Розв"язав сусід задачу,
він теж часу не втрачав,
і всі числа, що в задачі:
ділив, множив, віднімав.
Ну й не важко ці задачі
з калькулятором рішать...
Тільки щось у нього вийшло
маса хлопчика - тонн п"ять.
Ще такого в класі дива
не було між дітвори:
у задачі в нього другій
дівчат вийшло - півтори.
Що ж робити фантазеру,
як цей "вузол" розв"язать.
Калькулятор не поможе,
як не думать, не рішать!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688905
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 15.09.2016
автор: геометрія