Дніпре, батьку, вибач нам,
Не розумним і сліпцям,
Отруїли ми тебе,
Керівництво в нас тупе,
Всі відходи завше л’є
У русло, Дніпро, твоє.
Економно жити так,
Очисних споруд ніяк
Не збудує, жаль грошЕй,
Не онуків, не дітей,
Ми ж залишимо ріку
Всю споганену таку.
Дніпр не стогне, не реве,
Ледве, ледве він живе,
Як канава та стічна
І велика і значна
Для господарів дурних,
Грошовитих і скупих.
Дніпре, Дніпре, батьку наш
Вибач нам за цей багаж,
Що несеш до моря ти
Як дарунок глупоти.
Гей, народе, зупинись!
Що ти робиш подивись!
10.09.16.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688769
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.09.2016
автор: Георгій Грищенко