Сімейна трагедія
Зазнавши лиха у боях, змінився Федір.
Уже не носить на руках кохану леді.
Вона, що сонечком була, віднині – сука.
До того ще в припливі зла здіймає й руку.
Життя, як мовиться, в сім’ї уже не з медом.
Сповна батькам його й її болючих зведень.
І дітям теж не без проблем. Так само – внукам.
З постійним горем та плачем не до науки.
Кузен чи навіть Президент теж не зарадять.
Ні полісмен ( колишній мент), ні добрий дядя.
Сват та державний апарат. Чи навіть лікар.
Що не кажи, що не роби, а це – навіки.
Таке то лихо по війні із чоловіком.
А в сварці, як когось уб’є, то ще й посадять.
–––––
©Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2016
автор: Анатолій Загравенко