Синім морем і степом широким
Зустрічає мене рідний край,
На душі тиха радість і спокій,
Я немов би потрапила в рай.
Тут дитинство моє промайнуло,
В найріднішому в світі селі,
І в обійми мене пригорнуло
На найкращій у світі землі.
Я за зустріч цю дякую Богу,
Півстоліття минуло з тих пір,
Як мене проводжали в дорогу
Рідна хата, батьки і наш двір...
В самостійне життя незнайоме
Я собі обирала шляхи,
Наче в рай, серце рвалось додому
Та не завжди пускали "гріхи".
Прилітала сюди, як на крилах,
В заповітні, любимі краї,
Моя доля на сонячних хвилях
Звідси сили черпала свої.
Все знайоме і рідне до болю,
Але ніби з'явилась межа -
Тут село моє, берег і море,
Але я тут вже ніби чужа...
В вічнім смутку сільське кладовище,
Там могилки рідні і батьків...
Лише спогади - як попелище
Від далеких і радісних днів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2016
автор: LubovShemet