Надзвичайний стан
Коли б хто й захотів, усе ж не вдасться
прикинутись глухим, сліпим, німим
в суспільстві, де у розпалі напасті
і ллється кров, й дере легені дим.
Вкраїнська влада і кремлівські власті,
воюючий Донбас, відтятий Крим,
державності причастя і нещастя –
сьогодні зв’язані ми тісно з цим.
Істотно, що й поетові не личить
про щось стороннє звично віршувати,
коли у горі українська мати.
Сховати просто у пісок обличчя,
але чи це душі синівській личить,
як сам Христос в шоломі, з автоматом?
–––––
©Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2016
автор: Анатолій Загравенко