Я повернуся в це літо наосліп. Я повернуся.
Я знайдуся сузір'я/ми обіцяю!
Навіть, якщо мою пам'ять уб'є хмура осінь,
Навіть, якщо зима заледенить всі думки.
Ти ж лише будь, нічого не говори.
Запах твого волосся витає в повітрі.
Очі твої тепер у кожному сні.
Навіть, якщо я буду далеко від тебе.
Навіть, якщо листопад заллє все в душі.
Ти ж лише будь, нічого не говори.
Знай, я знайдуся! Дороги лягають самі.
Вони давно не ведуть до Риму,
Але якщо так думати, то мій Рим ти
І вони біля тебе сплітаються ріками й римами всі.
Ти ж лише будь, нічого не говори.
І кожна дорога веде наяву і у сні.
Я ними йду, я лечу як метелик до світла.
Твої долоні холодні щоб відігріти,
Сузір'я/ми щоб любуватися вдень і вночі.
Знай — ми є, все сказано, нічого не говори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2016
автор: ПроходимецЪ