Прорадянська відсталість
Так не любити древню Україну,
її чудову, вже державну, мову,
обравши раптом долю полинову,
радянщину потворну та руїни.
Донбасе, ці демонстративні зміни,
що підірвали враз твою основу,
ще будуть вибухати знову й знову,
як сховані в земному лоні міни.
Зросійщений, одначе не російський,
в тих, що спотворили тебе, ознаках,
за возом будеш бігти, як собака.
Злочинне у тюрмі відсидить військо.
Потворне чінгізханівське азійство
дріматиме в тобі до свисту рака.
–––––
© Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687918
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.09.2016
автор: Анатолій Загравенко