Жахи війни
На порох треться груддя від підошов.
Зрадянщений негідник ганьбить Ростов.
Дівочі білі груди – його улов.
Зневажливо паскудить найкращу з мов.
Моя Вкраїно люба, нам лихо знов.
Нависла важко згуба і ллється кров.
Козацькочубий легінь, що лиш прийшов.
від рани стиснув зуби і…відійшов.
Класична чи гібридна це все ж війна.
Брутальна та огидна усім вона.
Дитині ще невинній украй жахна.
Картини страховидні, що їх сповна,
та вибухи обридлі й від них луна.
Безсмертні ясновидних лиш імена.
–––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687708
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: Анатолій Загравенко