Місяць сріблом посипав твоє ніжне волосся.
В небесах розгубився блиск блакитних очей.
На обличчі проміння, біля губ, зайнялося-
Слід турботливих днів, недоспаних ночей.
Твою стрункість дівочу попросила тополя,
Зате гнучкістю щедро поділилась верба.
А розсудливість й мудрість принесла тобі доля
І навчила терпінню: вже й журба- не журба.
Своє сяйво яскраве віддали тобі зорі:
Ти-світило земне, ясність серед людей.
Твої помисли чисті, добрі, щирі, прозорі,
В тобі повне озерце невичерпних ідей.
Дарувала весна, дарувало вже літо,
Вже і осінь щедроти свої роздає…
Обдарована щиро і осипана цвітом.
В тому врода і щастя, й багатство твоє. 28.07.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687695
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: Галина Брич