І що шукаєш ти сьогодні
У прохолоді сяйва ночі?
Чи заблукав поміж зірками,
Чи просио кинув в небо очі?
Заплачуть хмари дощовиті,
А сльози капнуть на долоню,
Коли нарешті зрозумієш,
Що ти залежний, ти в полоні.
Тоді згадаєш справжню волю
Де сяє сонячне проміння,
Бо не зігріли за ніч душу
Зірки небесного сплетіння...
Яскравий ранок прийдет скоро
А в ранці небо оживає...
Пробачить і цього невдаху
Пригоди, з ким їх не буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2016
автор: Світлана Петренко