Приїхали до мами діти,
Онуки, правнуки малі,
В кімнаті ціле море квітів,
Вже ніде ставить на столі.
Не свято і не іменини,
Зібралась святкувать рідня,
А провести до домовини
Матусю рідну цього дня...
Вона завжди любила квіти,
Але чомусь усі роки
Їй щедро дарували діти
Тарілки, хустки, рушники...
А як хотілося матусі
Багато років вже підряд
До квітів ніжно пригорнутись,
П'янкий вдихнути аромат...
Схилились квіточки від горя,
Бо не радіє їм душа,
І от тепер квіткове море
Нікого більше не втіша...
Облиште свої справи, діти,
Знайдіть для мами вільний час,
І при житті даруйте квіти,
Поки вона чекає вас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2016
автор: LubovShemet