Ти постривай, осінь і не поспішай,
Нехай достигне на городі врожай,
Хай наберуться силоньки бурячки,
У кукурудзи підсохнуть качани.
Златом оздобила,ще сонні трави,
В багряний колір одягла дубрави,
Уже на вишнях, зовсім темне листя,
Вже одяглася калина у намисто.
У полі сонях крутить головою,
Він собі має зроду таку долю,
Іще тримає в собі жовті квіти,
Щоб смачні зернята, щоби дозріти.
Вже зовсім скоро нагрянуть холоди,
Давно у вирій готуються птахи,
Вже журавлі, зберуться у родини,
І полетять,дружно в другі країни.
Осінь почуй, не занадто поспішай,
Холодний дощ, не зови, не поливай,
Дай іще сонечку трішки погріти,
Дивній природі і нам порадіти.
30.08.2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2016
автор: Ніна Незламна