І в ніч одну не зайдеш двічі,
Не те, що в річку побродить.
Буває дужче, ніж у річці
І тіло й душу холодить...
Не все ховає темінь ночі,
Хоча, здавалось, чом не спать,
Але, до роздумів охочі,
Вночі уміють політать...
Кружляють легко, мов у вальсі,
Думки. І молодість цвіте...
І вже ти у жагучій сальсі,
А глянеш вранці - щось не те...
Чому ж не можна знов пірнути
В минулі ночі, давні дні,
Або - я згодна(!) все забути,
Щоб геть не снилося мені...
Коли хтось каже: Не хвилює
Мене минуле аж ніяк -
Не вірте, бо вночі малює
Своє мереживо... мастак...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686397
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.08.2016
автор: Наташа Марос