Житиму в тобі
Не хочеш чути слово вже моє,
не хочеш навіть глянути у вічі,
про мене більше серце не кує
думки у світлі дні і теплі ночі.
Для тебе я на світі не існую,
а десь живу, як ворон в забутті,
на небі сонцем більше не чарую,
у наяву зникаю в небутті.
Десь радістю в мовчанні
є сонце насвітанні
і чути ніжні співи солов`я.
То сяє не востаннє,
як марево безкрайнє,
душа сповита спокоєм моя.
Розходяться дороги перехрестям,
прощаються навіки два світи,
любов їм обернулася нещастям,
а дружбу, як росу, вже не знайти.
Нехай мине тебе уся негода,
нехай цвіте твоє життя нове,
як на шляху підуть одні незгоди,
- надією в тобі мій дух живе.
Десь радісно в мовчанні,
під сонцем насвітанні,
почуєш ніжні співи солов`я.
То сяє не востаннє,
в пташиному ширянні
душа сповита спокоєм моя.
Віктор Цвіт 26.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2016
автор: Віктор Цвіт