Українське горе
Зірвало вітром із покрівлі жерсть.
І, може, сталось те не випадково.
Продав за гроші пан господар честь,
Вкраїну-неньку та праотчу мову.
А щоб не він, не сталося б нашесть.
В тяжких боях не проливали б крові.
Імперські сили, що числа їм несть,
з бандитством нашим не вступило б в зговір.
І все було б, як і повинно буть
в Європі древній та у всьому світі.
Соборність мирно б грала на трембіті.
Дитя б сосало материнську грудь.
Та, бачся, нині, а хоч верть, хоч круть,
чи не найважче і старим, і дітям.
––––
© Анатолій Загравенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2016
автор: Анатолій Загравенко