Фіалкова ніч звучить оксамитно,мов лютня.
І так не важливо,в якому з століть живемо.
Весь світ,наче птах ,здійнявся на крилах могутніх,
І ми разом з ним до безміру вже летимо.
На відстані подиху серце торкається серця.
На відстані погляду всі зрозумілі слова.
Шовковим шатром омріяний обрій простерся,
І місячна папороть цвітом ясним ожива...
Ні світу,ні нас в цім видиві не відшукати.
Та сивий Господь до дива такого вже звик.
Фіалкова ніч убралась у вічності шати,
І час,здивувавшись,раптово спинився і зник...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2016
автор: Вадим Димофф