***

Зойкнуло  слово,  скрикнуло  слово
І  на  листку  виступає,  мов  кров
Вірш  про  знайоме,  і  думка  про  нове
Те  незвичайне,  що  зветься  Любов.

Слово,  пробач,  що  тебе  ,  мов  губами,
Мазав  рядками  на  чисті  листки
Думко,  пробач,  підміняв  я  словами
Те,  про  що  знають  душа  і  думки.

Мила,  пробач,  мабуть  так  мені  й  треба
Дякую,  що  зрозуміти  дала,
Думати  треба  не  тільки  про  себе
І  не  на  те,  щось  життя  я  поклав.

Дякую,  Сонечко,  дякую,  мила
Вчуся  я  швидко.  Усе  зрозумів
Я  не  Руслан,  та  чарівна  Людмила
Темою  стала  думок  і  листів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2016
автор: Сергій Рівненський.