Чекай мене

Чекай  мене.  Чекай  мене.  Чекай.  
Прийду  в  вітри,  перетну  всі  століття!  
Лиш  віру  в  нашу  зустріч  не  втрачай...  
Ось  осінь  йде.  А  сукня-як  лахміття.  

Все  розірвав  той  дощ.  Чи  ж  він  здурів?!  
Він  на  руках  мене  тримав  ще  завтра.  
А  вечір  стих.  Як  котик  змуркотів.
Чи  це  якась  незвична  в  нього  мантра?  

Чекай  на  мене.    Зовсім  вже  твоя!    
Моя  торбинка  тут...  Щоб  мандрувати
З  тобою  цілий  світом,  де  земля
Як  найдорожчих  буде  нас  приймати!..

Ось  і  вокзал.  Хвилинка...  Й  ти  дійшов!  
Невже  молитва  Боженьком  почута?!  
Ти...  З  іншою...  І  розійшовся  шов
В  моїй  душі...  Бо  в  біль  лиш  зодягнута...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2016
автор: Відочка Вансель